Мої уроки

Інтегрований урок 

української літератури 
та історії України

у 5 класі

Тема. І.Нечуй-Левицький "Запорожці". Українська козацька держава. Показ лицарства, гуманності, патріотизму, сміливості, відваги запорозьких козаків.

Мета: ознайомити з українською козацькою державою, вчити учнів характеризувати образи, давати власну оцінку лицарським чеснотам запорожців; розвивати творчу уяву, самостійність мислення, вміння висловлювати власні думки; виховувати пошану до історичного минулого нашого народу, почуття гордості, мужність, почуття національної гідності.

Тип уроку: інтегрований урок засвоєння нових знань

Обладнання: ілюстрований матеріал із зображенням козаків, портрети І.Мазепи,Б.Хмельницького, І.Палія.

Козацькому роду нема переводу... 

Хід уроку 

І. Організація навчальної діяльності

II. Актуалізація опорних знань 

- Прослухайте уважно вірш

Січ у поході

Ой по нашій Україні 

То не води грають сині, 

Не шумить так гай — 

То козацтво йде завзяте 

Волі-долі добувати, 

Боронити край...

Грають сурми, вітер віє, 

Шепчуть трави степовії, 

Шовком стелять путь. 

Перед ними ворог лютий, 

Поза ними край закутий, 

Сотки волі ждуть...

- Про яку країну йде мова у вірші?

- Що ж то шумить, грає по нашій Україні?

- Куди йдуть козаки, за що вони борються? Робота з ілюстраціями на дошці.

III.Оголошення теми та мети уроку. Мотивація діяльності

Слово вчителя літератури

   - Минуле нашої Батьківщини славетне й багате на незвичайні події. Яскравою сторінкою української історії є визвольна боротьба нашого народу за незалежність, в якій величезну роль відіграли запорозькі козаки. Сподіваюсь, що ви усвідомлюєте,

який нелегкий шлях пройшла Україна, аби здобути незалежність, якими сміливими, незламними і разом з тим, духовно багатими були наші предки.

Слово вчителя історії 

   «Багатостраждальна Україна.. .Скільки сумних і веселих спогадів зринає у моїй уяві при одному цьому слові,- писав видатний український історик Д. Яворницькии. Так-бо, тут, де не ступни, усюди натяк на славне минуле наших предків. Скільки ж то було тут великих і славних героїв! А скільки разів землю поливала кров християнська, засівали кістки людські! Міцне тілом, могутнє духом низове лицарство, мов буря, носилося степами, морськими хвилями і всією просторою Україною, всюди, залишаючи кривавий сліді всюди страшною помстою віддячуючи ворогам дідівської віри та свого народу, - татарам, туркам, полякам. І гриміла слав козацька по далеким країнам і надихала народних співців славних подвигів козацьких, які донині зберігають пам'ять про них у своїх думах і піснях.»

   Отже, темою сьогоднішнього уроку є: « Українська козацька держава...». На уроці ми ознайомимось з укр. козацькою державою, будемо вчитися характеризувати образи, давати власну оцінку лицарським чеснотам запорожців.

IV. Організація навчальної діяльності

1. Слово вчителя літератури

- Іван Нечуй-Левицький присвятив цій темі казку «Запорожці». Писати

українською в часи переслідування української мови та української історії було

сміливим вчинком, навіть подвигом. І Іван Семенович Нечуй-Левицький зробив це.

2. Бесіда за прочитаним твором

1) «Високий, чорнявий, кучерявий, гарний зі стану, кругом гарний зі стану, кругом гарний, ще й до того сміливий...» Про кого йде мова?

2) Як ставився лоцманський отаман до Карпа?

3) Яка була погода, коли судно Карпа Летючого відпливло?

4) Який шлях проходило судно? Показати, які пороги пройшов Карпо, а який подолати не вдалося?(до дошки на карті)

5) «.. .От дивиться Карпо вниз - а між тими стінами росте пишний сад...»

- Що побачив Карпо в саду?

6) А кого зустрів лоцман в саду? Знайдіть і прочитайте опис «тих людей».

«Отож, щоб ти знав, тут тепер Запорізька Січ... Як зруйнували Січ, то наші

чаклуни її зачарували. З того часу наша Січ з островом, з гетьманом, з козаками

отут!..»

-А що ж про Запорозьку Січ - українську козацьку державу говорить нам історія.

3. Слово вчителя історії

Укладена Богданом Хмельницьким угода з московським царем свідчила, що на українських землях утворилася держава, на яку мусили зважати сусіди. Проте зміцнення Війська Запорізького непокоїло сусідніх володарів. Польські королі,московські царі, турецькі султани почали вдаватися до ворожих дій за спиною українського уряду.

Наступ на незалежність Української держави помітно посилився після смерті гетьмана Хмельницького. Підкупами, заколотами, змовами чужинці прагнули внести розбрат поміж козацькою старшиною й загострити боротьбу за гетьманську булаву. Це врешті - решт призвело до жорстокої братовбивчої війни, яка розколола козацьку Україну на Лівобережну й Правобережну Гетьманщину, кожну зі своїм гетьманом. Той поділ остаточно закріпила угоду в селі Андрусові, підписана 1667 р. між Польщею та Московією. За Андрусівським договором Лівобережна Україна з Києвом відходила до Московії, Правобережна Україна - до Польщі. Запоріжжя мало спочатку перебувати під опікою обох держав, а згодом - під Московією. Від 1659 р. кожен новообраний гетьман укладав із царем статті угоди. І щоразу в них дедалі більше обмежувалися державні права України: зростала чисельність царських військ, що перебували в Гетьманщині та утримувалися коштом українців; гетьманам заборонялося підтримувати відносини з іншими державами, а водночас вони мусили, за наказом царя, споряджати козацькі полки на війни у складі московської армії, а також для виснажливих будівельних робіт на користь Московії.

Нову спробу здобути волю й відновити державну самостійність Україна здійснила за гетьманування Івана Мазепи. Щоб визволити Україну, гетьман Мазепа вирішив скористатися з війни між Московією та Швецією й виступити на боці шведського короля Карла XII. У жовтні 1708 р. між українським гетьманом і шведським королем було укладено угоду, згідно з якою Україна мала стати незалежною державою.

Дізнавшись про повстання Івана Мазепи, московський цар Петро І наказав зруйнувати гетьманську столицю - місто Батурин.

Крім походу на Батурин, цар Петро І вдався й до інших каральних заходів. Гетьмана І. Мазепу, а нараз і всіх українців, що були на боці, проголосили зрадниками та піддали церковному прокляттю. Новим гетьманом призначили Івана Скоропадського. У травні 1709 р.. царське військо зруйнувало Запорізьку Січ. Ті запорожці котрі врятувалися, заснували Січ на татарській території, неподалік гирла Дніпра, в Олешках.

Отже, намірам Мазепи здійснитися не судилося. У вирішальній битві під Полтавою 1709р. шведське військо зазнало поразки. Гетьман змушений був покинути рідну землю. На чужині того ж року він і помер.

4. Робота з історичною карто, та історичним атласом.

5. Вчитель літератури

1) А нашу Січ, яку описав Нечуй-Левицький, поглинув Дніпро. «Чи бачиш, -

ондечки далеко-далеко за отією скелею ворушаться, неначе червоні квітки? Що ж

то за червоні квітки? (січове товариство)

2)Куди відправились запорожці слідком за Летючим і за його двома поводирями?

(до гетьмана)

3)Якого гетьмана побачив Карпо Летючий? Знайдіть і прочитайте опис гетьмана.

«Гетьман був вищий і кращий від усіх запорожців: високий, як Палій, гарний, як

Мазепа, сміливий, як Богдан Хмельницький...»

- Послухаємо про тих, з ким порівнюють нашого гетьмана.

6. Вчитель історії

Розповідь про Палія, про Мазепу, про Хмельницького

Робота з підручником

«Незакінчені речення»

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Бесіда

- Як називали козацьку державу?

- Чому її так називали?

- Хто очолював козацьку державу?

- Яких гетьманів українських знаєте, запам'ятали?

2. Слово вчителя літератури

Запорозьке козацтво відіграло прогресивну роль не тільки в історії українського народу, айв історії багатьох народів Європи. Образи козаків завжди були прикладом для наслідування.

3. Робота в парах

- А яким же ж повинен бути справжній козак, щоб його прийняли до Запорозької Січі?

На дошці у нас Запорізька Січ, а на партах у вас козаки, які прагнуть, щоб їх прийняли до війська. Треба написати рекомендаційний лист, в якому вказати, які якості має ваш козак, привести до Січі, розповісти і прикріпити.

VI. Підсумок урок

1. Робота з епіграфом уроку

2. Виставлення оцінок. їх мотивація

VII. Домашнє завдання

З літератури: Напишіть твір-мініатюру «Як запорожці могли б допомогти Україні нинішній?»
З історії: Вивчити матеріал підручника

Урок української літератури у 5 класі на тему:

"Василь Королів-Старий. "Хуха-Моховинка". ТЛ: портрет"

Мета: продовжити знайомство учнів з казками В. Королева-Старого   та його доброю «нечистою силою», проаналізувати казку письменника « Хуха-Моховинка», дати поняття «портрет»; розвивати вміння висловлювати власні думки, почуття; виховувати в учнів доброту, порядність, чуйність, уважне ставлення до ближнього.

Тип уроку: комбі новании

Обладнання: портрет В. Королева-Старого, текст твору«Хуха-Моховинка», картки із завданнями, ілюстрації до твору, малюнок «Народна демонологія»

Зло, немов хвиля, б'ється об берег і повертається назад.

Г. Сенкевич

Хід уроку

І. Організація класу ло уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

«Заглядає в шибку казка сивими очима

Материнська добра ласка в неї за плечима...»

- Ми з вами продовжуємо вивчати казки, а зокрема знайомствоз літературними казками.

1.Бесіда

-- 3 яким українським письменником ми ознайомились минулого уроку?

- Яку казку прочитали?

2.Закінчити речення

1) Щедра полтавська земля подарувала Україні і світові талановитого письменника...

2) 3 дитинства письменник захоплювався...

3) У 1919 році Василь Королів-Старий виїхав до...

4) Приготувавши вже вечерю, дячиха Євпраксія гнівалася через...

5) Домовик любив старого господаря за те, що той був...

6) Подорожуючи темної ночі додому, дяк побачив...

7)Потерчата - це істоти, схожі на маленьких ...

3. Робота з малюнком "Народна демонологія"

III. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

- Сьогодні на уроці ми продовжимо знайомство з доброю «нечистою силою» Василя Королева-Старого. Казка письменника, яка продовжує відкривати для нас дивосвїт його фантастичних творів має назву «Хуха-Моховинка»

IV, Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу 

1 .Чи правильно те, що...

1) Хухи жаліли й любили Моховинку за те, що вона була найменшою в родині.

2) Серед хух розрізняють лісових, печериць, очеретянок, болотянок.

3) Люди взагалі дуже неуважні: вони мало що помічають навколо себе.

4)Моховинчину хатинку було знищено дідовою сокирою.

5)Хуху-Моховинку ніхто з родичів не запросив.

6)Хуха врятувала свою приятельку Лиску, яка заплуталась у сітці.

2.Бесіда за змістом твору

1 )Чому Хух називають по- різному? Від чого це залежить?

2)Через що хух не може побачити людина?

3)Чому Моховинка, яка залишилась без домівки, не могла жити з

батьками або сестричками, хоча вони її запрошували до себе?

4)Як Моховинка допомогла козі Лисці?

5)Які стосунки склалися між Моховинкою і дітьми? Чому?

6) Що свідчить про добре серце Моховинки, її чуйність, щирість?

Наведіть приклади.

7)Коли люди почали вірити в існування Хух?

8) Виразно прочитайте, як Хухи допомогли вижити злому діду.

9)Чим дід віддячив Хусі за допомогу?

10)Якою є «нечиста сила» в казці: доброю, позитивною чи

негативною, злою?

3.Творчо мислимо

~ Чи існують, на вашу думку, у реальному житті домовики,

потерчата і хухи?

~ Чи можуть вони бути небезпечними?

4.Переказ за малюнком

Переказати епізоди за ілюстраціями на дошці

5.Поняття їтро портрет

- Повернемося до першої ілюстрації.

-- Знайдіть у тексті, як зобразив автор Хуху-Моховинку і прочитайте. -Ми прочитали опис зовнішності Хухи-Моховинки. Яка вона, яка у неївовночка, мордочка, лапки...

Отже, портрет - це опис зовнішності персонажа у художньому творі.

У. Закріплення вивченого матеріалу

1.Робота в парах.

-- До кожного з вас нак парту завітала Хуха-Моховинка. Не просто так завітала, а із завданням.

Виконати завдання на карточках.

1 )Через що дід назвав Хуху «нечистою силою» та лихою твариною?

2)Чому Моховинка допомагає злому діду, який вчинив щодо неї

жорстоко?

3)Що ,на вашу думку, Хуху примушувало робити добро?

4)Що в казці викликає співчуття?

5) Що в казці слід засуджувати?

6)Доведіть, що не слід на зло чинити злом, а навпаки?

7)Чи сподобалась вам Моховинка, чим сааме?

2.Робота над епіграфом уроку

VI. Підсумок уроку

- З якою доброю «нечистою силою» ми ознайомились?

- Як ви ставитесь до «нечистої сили» після прочитаних нами казок?

VII. Домашнє завдання

1)Скласти план до казки В. Королева-Старого «Хуха-Моховинка»

2)Опрацювати с. 89 підручника

Урок української мови у 5 класі на тему

"Другорядні члени речення:  додаток, означення, обставина. Способи їх вираження різними частинами мови"

Мета: ознайомити учнів із другорядними членами речення, їхніми ознаками, способами вираження; розвивати вміння визначати другорядні члени речення; виховувати інтерес до мовних засобів, любов до природи.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Форма проведення: усний журнал

Обладнання: підручник, усний журнал « Члени речення», роздатковий матеріал (таблиці)

Хід уроку

I. Організація класу до уроку

II.  Актуалізація опорних знань

- За народним календарем сьогодні у нас ...

III. Оголошення теми і мети уроку

- Сьогодні на уроці ми з вами будемо опрацьовувати журнал «Члени речення».

1 .Бесіда

-- Пригадайте, який розділ мовознавства вивчає члени речення?

-     Що ще вивчає синтаксис?

-     Отже, сьогодні на уроці, працюючи з журналом ми засвоїмо з вами тему: «Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина».

-     Почнемо працювати, щоб встигнути прочитати ввесь журнал за урок.

IV. Засвоєння навчального матеріалу.

1.Сторінка. Головні члени речення. Підмет і присудок

1. Лінгвістична казка "Посварились якось Підмет і Присудок"

2.Завдання до казки: Аби помирити Підмет і Присудок, треба поставити там, де потрібно, тире на місці пропущеної зв'язки.

Красне слово золотий ключ. Книжка маленьке віконие. Наука срібло, практика золото. Стислість сестра таланту. Розум скарб людини. Весела думка половина здоров я.

2.Сторінка. Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина.

1. Другорядні теж важливі члени речення, 

Тут вони не для прикраси, не для клечання... 

Думку можуть (помічав це, безумовно, ти) 

Пояснити, уточнити і доповнити. 

Поділяються, напевне, неспроста вони

На означення, додатки і обставини.       (Д. Білоус)

2.Завдання

-  Визначити в обох реченнях підмет і присудок.

Гаї шумлять. Гаї привітні шумлять над маревом ланів.

-  Чим вони відрізняються?

3.Робота з підручником (роб. за таблицею впр.109) 

"Навчаючи - вчуся"

-    Перегляньте таблицю.

-    Розповісти про додаток..., означення..., обставину.

3.Сторінка. Додаток

1 .Додатком звуся я, додатком величають 

Я додаткову дію у реченні вкажу. 

Питання непрямих відмінків маю: 

Ким?Чим?Кого?Чого?Кому?Чому?

2.3авдання Робота з підручником: впр.111 (усно)

3.Завдання (на дошці)

-     Поставити слова в дужках у потрібному відмінку, числі.

-     На яке питання вони відповідають?

-     Яким членом речення виступають?

Вітер з (гай) розмовляє, шепче з (осока). За (сонце) хмаронька пливе, червоні (сяйво) розстилає. Од заходу потягло тихесеньким, свіжим (вітерець). Весь степ був переснований сивою (пряжа). Хата швидко сповнялась м якими вечірніми (тінь). Ніч на дворі позасвічувала (зоря).

4.Сторінка. Означення

1 .Означати  має означення 

Який?Яка?Яке?Які?Чия? 

Гарний, чорний, веселий і втрачений, 

Добрий, милий, батьківський і материн 

Це не вся означальна сім'я.

2.3авдання

Робота з підручником: впр.114(усно) 

 3.Завдання 

Вибірковий диктант (З даних речень виписати означення) 

    Над лісовим озерцем запалав рожевий ранок. На тихому плесі почали виринати зелені пуп янки. Минула година. Золоті промені перетворили смарагдові бруньки на білосніжні чашечки з пучками гарячого сонця. Розквітла водяна лілея - біле латаття.

- Якою частиною мови виступають означення?

5.Сторінка. Обставина

1 .За якої обставини дія, спосіб і значення Відбувається в реченні в різний бо час 

Це усе вам повіда обставина: 

Яким способом, звідки, куди, коли, як?

2.Завдання

 Знайти в реченнях обставини і поставити до них питання.

Хто боком спить, а лежачи їсть? Двоє лисенят завжди поруч сидять. Що росте без кореня? У вогні не горить, у воді не тоне. Літає крилами, ходить ногами, падає вниз догори лапками.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Синтаксичний розбір речень

Легкі тумани серпанками сонні долини вкривають. Тополі сині роси обтрушують з віт. Згинає колосся вусате вага золотого зерна. Справа і зліва обступають узгір я кучеряві стіни густого зеленого лісу.

VI. Підсумок уроку

1.Робота в парах Заповнити таблицю (без підр.)

Другорядні члени речення Додаток  Означення   Обставина

Що означає 

На які питання відповідає 

Чим буває виражений 

2.Виставлення оцінок. їх мотивація

VII. Домашнє завдання 

Уроки української мови в 6 класі 

Тема. Іменник як частина мови

Тема. Іменник як частина мови : загальні значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Мета: вчити розпізнавати іменники серед інших частин мови, визначати їхні постійні і непостійні ознаки, синтаксичну роль; розвивати навички доцільного використання іменників у мовленні; виховувати уважність, самостійність у навчальній роботі.

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.

Обладнання: підручник, картки із завданням, таблиця «Групи іменників за значенням».

Не талант знати – талант працювати. 
Народне прислів’я

Хід уроку

I. Організація класу до уроку

Чи ти задумувавсь, відкіль оті

у нашій мові злитки золоті?

Як намистинки диво калинове –

Частини мови!

II. Актуалізація опорних знань

1.Загадка.

Всі на світі добре знають, що предмет я означаю -

Хто чи що, - ви запитайте і про мене всі дізнайтесь.

Я істота й неістота : парта, зайчик, дошка, котик.

Маю рід, число, відмінок і чотири аж відміни.

Хто я? Знайте достеменно: називаюсь я… (іменник)

2.Завдання

- Визначити, яка частина мови кожного слова у рядках загадки.

III.Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

  Ми з вами розпочинаємо вивчення іменника як частини мови. Ознайомимось з його значенням, граматичними ознаками. Будемо вчитися змінювати іменники за родами, числами, відмінками та відмінами. А також торкнемось і орфограм: написання іменників власних назв, не з іменниками, написання й відмінювання чоловічих і жіночих імен, по батькові. Тема сьогоднішнього уроку: «Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль».

IV. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.

1. Завдання.

Заповнення Картки-пам'ятки, виконуючи завдання.

• Давайте спробуємо заповнити картку, пригадавши вивчене про іменник.

Картка-пам'ятка

Іменник

1.Іменник – це
2.Відповідає на питання
3.Іменник означає
4.Граматичні ознаки
5.Синтаксична роль

- Щоб визначити, яку синтаксичну роль виконує іменник зробимо синтаксичний розбір речень.

За річкою за Дунаєм казаченько конем грає.

Людина завжди вірила у щастя. Книга – джерело знань.

2. Робота в парах.

- За допомогою картки розповісти про іменник (один одному).

3. Вибірковий диктант.

- Записати тільки іменники.

Гість вступив до хати, не постукавши. Харитон знав, що до вчителів без стуку входити не можна, але вирішив, що Андрій Іванович, хоч і вчитель, але йому доводиться дідусем, отож до нього слід заходити, як до своєї людини, бо стук, як-не-як, не зближує, а віддаляє людей… Харитон помітив, як постарів дідусь, як роки та довголітня праця зігнули його плечі.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Робота з підручником

впр. 128 підр.

Списати речення. Однією лінією підкреслити іменники назви істот, а двома – назви неістот.
2.Робота з таблицею

- Розподілити іменники за значенням (усно).

№	Групи за значенням	Іменники
1. 2. 3. 4. 5.	Назви якостей, властивостей Назви дій, станів, процесів Назви явищ природи Назви почуттів Назви матеріалу, речовини	Актуальність, атакування, бажання, байдужість, бетонування, білизна, білість, боротьба, будівництво, буксування, вагання, валютування, вантаження, вапно, варення, вартість, ввічливість, віск, вертлявість, весілля, властивість, вигадливість, вино, вишивання, вишивка.

3.Творче завдання

- Скласти три речення з іменниками таблиці.

VI. Підсумок уроку.

1.Продовжіть речення

Я ознайомився на уроці…

Я зрозумів на уроці…

Я запам'ятав з уроку…

Мені сподобалось на уроці…

2.Мікрофон

- Озвучити епіграф уроку і пояснити, як ви його розумієте.

З.Оцінки за роботу на уроці. Їх мотивація

VII. Домашнє завдання.

Вивчити карту-пам’ятку, яку заповнювали; § 13, виписати 20 слів – іменники власних назв.

Тема. Рід іменників. Іменники спільного роду. Число іменників. Іменники, що мають форми тільки однини або тільки множини.

Мета: повторити вивчене і поглибити знання учнів про рід іменників, ознайомити з іменниками спільного роду, з іменниками, що мають форми тільки однини і множини; розвивати вміння правильно використовувати іменники різних родів у мовленні; виховувати інтерес і любов до рідної країни, рідного слова.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, картки із завданням.

Велика сила слова – цілюще, як бальзам,

Краса душі людської, надії Божий храм.

І.Проценко

Хід уроку

І.Організація класу до уроку

ІІ.Перевірка домашнього завдання

1. Прочитати слова – власні назви.
2. Продовжити речення .

1. Іменник означає …
2. Іменник відповідає на питання …
3. У реченні іменники виступають…
4. З великої букви і в лапках пишуться іменники…
5. На питання хто? відповідають іменники назви…
6. На питання що? відповідають іменники назви…

ІІІ.Актуалізація опорних знань

1. Завдання

Визначити рід іменників (які записані на дошці)

Хата, береза, апельсин, завдання, міст, телевізор.

2. Висновок.

Іменники мають чоловічий, жіночий, середній рід.

ІV.Оголошення теми і мети уроку

• Тема сьгоднішнього уроку…(запис у зошити)
• Сьогодні на уроці ми ознайомимось ще з одним родом іменників – спільним. Ознайомимось з іменником, що мають форми однини або тільки множини.

V.Засвоєння навчального матеріалу

1. Завдання на картках. Проблемне завдання.

• Визначити рід виділених іменників. Списати.

Тарас Шевченко – геніальний поет України, - заповідав любити рідну мову і свою землю. Хто приголубить дитину, хто захистить сироту?

2. Бесіда.

• Скільки родів має іменник?
• Які закінчення має чоловічий рід? жіночий? середній?
• Чи можна визначити рід іменників двері, окуляри?

3. Слово вчителя

• Існують незмінювані іменники, які не можна поставити у певному відмінку, визначити закінчення. Наприклад: фламінго, журі, кіно. Щоб визначити рід даних слів, треба знати деякі правила.

4. Робота з підручником.

1. § 14, впр. 135 "Незмінювані іменники" (Таблиця)
2. Творче завдання

Використовуючи слова з таблиці, скласти 3 речення з незмінюваними іменниками.

3. Вправа 142 "Число іменників"

• Які форми мають іменники?
• Що позначають іменники, які мають форму тільки однини?
• Які закінчення вони мають?
• Що позначають іменники які мають форм тільки множини?
• Які закінчення вони мають?

4. Висновок.

Отже, існують іменники, що мають дві форми (одн., множ.), а є іменники, які мають лише однину, або лише множину.

VІ.Закріплення знань, вироблення вмінь.

Робота на картках.

• Узгодьте іменники з прикметниками, дописавши замість крапок закінчення.
• Визначіть рід і число іменників.

Широк... степ; висок... насип; рушничн... дріб; холодн... Сибір; важлив... запис; далек... путь; улюбл... собака; залізничн... магістраль; прозор... тюль; гостр... біль; старовинн... рукопис.

VІІ. Підсумок уроку

1. Продовжіть речення:

• Я навчився на уроці...
• Я зрозумів на уроці...
• Я запам'ятав на уроці...
• Мені сподобалось на уроці...

2. Пояснення епіграфа уроку

3. Оцінки.

VІІІ.Домашнє завдання.

Вивчити § 4 підр. с. 84-85, впр.133 (завд.1), впр.139 (завд.2).

Тема. Відмінки іменників, їх значення. Поділ іменників на відміни
Мета: розширити й поглибити знання учнів про відмінки іменників; розвивати вміння визначати відмінки іменників, відмінкові форми, вміння доцільно вживати іменники в мовленні; виховувати старанність, охайність, любов до рідної землі.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, таблиця «Типи відмін іменників», кросворд«Відмінок»

Чом, чом, чом, земле моя, 

Чарує так лише краса твоя? 

К. Малицька 

Хід уроку

I. Організація класу до уроку

II. Перевірка домашнього завдання

впр.133(1з.) впр.139(2з.)

-   Які роди мають іменники?

-   Які форми мають іменники?

Ш. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

-  Чи задумувались ви, навіщо потрібні відмінки?

-   Чим відрізняються форми іменників дідусь і дідуся, дідусі і дідусів?

-  Як бачите, ще багато невідомого про відмінки треба вчити.

-  За відмінковими закінченнями іменники можна об'єднати у великі групи, які називаються відмінами.

Отже, тема сьогоднішнього уроку... (запис у зошити)

IV.  Актуалізація опорних знань

1. Назвати відмінки (із запит.) (записати у стовпчик в зошит)

2. Які відмінки називаються прямими, а які - непрямими?

3.  Провідміняти у зошиті власне прізвище та ім'я.

V.  Засвоєння нових знань.

1.  Робота з підручником.

-  Параграф 157 впр. 147(1,2)

-  Прочитати текст. Який тип мовлення.

-   Усно вибрати іменники і визначити відмінок.

2.  Розгадування кросворду

Заповніть кросворд і прочитайте «заховане слово».

1)  Назва пори року, що наступає після зими (Кл. в одн.)

2)  Приміщення, де зібрано книги, журнали, газети (Н.в., мн.)

3)  Будинок у передмісті, де сім'я відпочиває влітку(Зн.в., одн.)

4)  Грошова одиниця, яка зроблена з металу (Д.в., одн.)

5)   Пристрій,   за  допомогою  якого  можна  розглядати     предмети,   що   не розрізняються неозброєним оком(Н.в. одн.) 

6)  Установа, у якій зберігаються великі суми грошей (Р.в., мн.)

7) Швидкісний вид транспорту, що рухається під землею (не відмін.)

 8) Розділовий знак, що ставиться між однорідними  членами речення  або частинами складного (Р.в., мн.)

Весно, бібліотеки, дачу, монеті, мікроскоп, банків, метро, ком.

3.  Слово вчителя

  Іменники можна об'єднати за відмінковими закінченнями у групи. Такі групи називаються відмінами. В українській мові чотири відміни. Відміна включає в себе поняття роду, групи  і, звичайно, відмінкові закінчення.

4.  Навчаючи - вчуся

-   Розглянувши     таблицю,     розповісти     окремо     про     кожну     відміну.

(Індивідуально кожному по 1-ій відміні пояснити)

с. 90підр. впр. 155

VI.Закріплення знань, вироблення вмінь.

1.  Завдання

-   Спишіть. Підкресліть зайве слово

1)    Бажання, морозиво, поле, кошеня.

2)   Лоша, курча, скло, лисеня.

3)   Ім'я, тім'я, хлоп'я, сім'я.

2.  Робота в парах

Накресліть таблицю й запишіть іменники в чотири колонки за відмінами

І відм.

II відм.

III відм   

IV відм.

Бібліотекар, дошка, гвинт, ягня, дім, вишня, любов, Ярина, ювілей, Десна, мураха, немовля, плющ, ніс, слово, курча, мати, честь, огірок, тривога, собака, тюль, невдаха, соня, добро, злість, яма.

VII. Підсумок уроку.

1. Що нового ми вивчили на уроці?

2. Оцінки за урок.

VIII. Домашнє завдання.

Вивчити таблицю відмінювання іменників.

с. 91-93 підр., впр. 156 (1 і 2 завдання)

Тема. Відмінки іменників. Відмінювання іменників І відміни. 

Мета: поглибити знання учнів про іменники І відміни, виробляти навички правильного вживання їхніх відмінкових форм, правопису іменників жіночого роду в Д.в., М.в. із чергуванням приголосних; розвивати мовне чуття і слух; виховувати повагу до українських традицій. 

Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручник, таблиця «Відмінювання іменників І відміни»

Боже Великий, Єдиний, Нам Україну храни!

О. Кониський

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання.

впр. 156 (1,2 завд)

III. Актуалізація опорних знань.

Розподільний диктант (Запис дати, кл. роб.)

(Записати у 4 колонки за відмінами)

Абетка, байка, абрикос, вермішель, багач, молодь, галченя, ведмежа, ніч, ведмідь, гірчиця, дівча, папороть, кров, гуся, ім'я, бродяга, армія, везіння, валет.

IV. Оголошення теми і мети уроку.

- Сьогодні на уроці ми більш детально опрацюємо і ознайомимось з іменниками І відміни. Ознайомимось з відмінковими закінченнями даних іменників, з групами іменників І відміни .

Отже, тема сьогоднішнього уроку -.. .(запис у зошити)

V. Сприйняття і усвідомлення навчального матеріалу .

1.  Робота з підручником 

впр. 158 парагр. 16 (с. 93) 1 завд.

Метод «Прес»

Доведіть, що записані іменники І відміни. 

2.  Слово вчителя.

- Залежно від кінцевої приголосної основи іменники І відміни поділяються на групи: тверда (легенда), м'яка (пісня), мішана (тиша).

Якщо ми будемо змінювати слова різних груп   за відмінками, то ці слова будуть мати різні закінчення.

3.  Вправа 159. Розгляд таблиці «Відмінювання іменників І відміни ».

VI. Закріплення знань, вироблення вмінь і навичок.

1.  Вправа 159(завд.2) (до дошки)

2.  Слово вчителя

- Як ви помітили, виникають труднощі при зміні певних форм слів. Зокрема в О.в. однини іменники І відміни мають закінчення -о, -е, -є. І ми вибираємо закінчення відповідно до групи: тверда -о, м'яка -є, мішана -е.

-   Отже, нам треба вчити ще одну орфограму «Букви о, е, є в закінченнях орудного відмінка однини іменників І відміни. Наприклад: книгою, зорею, площею».

3. Робота на картках. В парах.

- Визначити відмінок іменників, виберіть правильний варіант його і запишіть словосполучення.

Найвищою (грушою, грушею). Найважчою (задачою, задачею). Чорною (сажею, сажою). Далекою (межею, межою). Широкою (площою, площею). Глибокою (калюжею, калюжою).

VII. Підсумок уроку.

- Що ми вивчали на уроці?

- Яку орфограму ми вивчали?

Оцінки за урок.

VIII. Домашнє завдання.

Вивчити §16 с. 97; впр. 163 (1-2завдання).

Тема. Відмінювання іменників II відміни. Особливості відмінювання іменників чоловічого роду в родовому відмінку. Закінчення – а, (- я), -у, (-ю) в іменниках чоловічого роду II відміни.

Мета: вчити розпізнавати іменники II відміни в реченні і тексті, формувати в учнів уміння правильно вживати іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини, закріпити орфографічні навички; розвивати правописні навички, зорову пам’ять; виховувати спостережливість, мовний етикет.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, таблиця "Відмінювання іменників II відміни"

Люди – прекрасні.

Земля – мов казка.

Кращого сонця ніде нема…

В. Симоненко

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання.

впр. 163 (1, 2 завдання)

III. Актуалізація опорних знань.

Розгадайте кросворд і дізнайтесь, до якої групи належать усі зашифровані іменники.

1. Том – це кіт, а Джері – це…
2. Посудина у якій замішують тісто.
3. Мертва… під час контрольної роботи.
4. Коли людина осоромилась, про неї кажуть, що вона сіла в..
5. Пошту нам приносить…
6. Місце, куди на вихідні виїжджають городяни.

IV. Оголошення теми і мети уроку.

• Сьогодні на уроці ми будемо продовжувати вивчати відміни іменників.

Сьогодні більш детально опрацюємо відмінювання іменників II відміни. Зокрема ознайомимось з найбільш складним відмінюванням – це особливості відмінювання іменників чоловічого роду в Р.в.

Отже, тема сьогоднішнього уроку - …

V. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.

1. Бесіда.

• Які іменники відносимо до II відміни?
• На які групи поділяються іменники I відміни?
• Іменники II відміни поділяються на три групи …

2. впр.166 (с. 98)

1 і 4 завдання

3. Робота з таблицею "Відмінювання іменників II відміни"

(с. 99 підр.)

4. Провідміняйте іменники в однині і множині

Око, письмо, знання, вогнище, місце.

5.впр. 171

Таблиця "Іменники II відміни чоловічого роду на - р"

6. впр. 176 (1; 2 завд.)

1. Запишіть іменники в Р.,Д.,М. відмінках множини.
2. Визначте будову виділених слів та спосіб їх творення.

7. Орфограма (1)

- Ми ознайомились ще з однією орфограмою. Прочитайте її і треба запам’ятати с. 102

8. Орфограма (2)

- Ще з однією орфограмою нам треба ознайомитись. Це «Букви а, я, у, ю в закінченнях Р.в. однини іменників II відміни».

- Як же нам визначити, як буде правильно немає столу чи стола.

- Це ми визначимо, опрацювавши таблицю «Закінчення Р.в. однини і множини чоловічого роду II відміни »

- впр. 178

VI. Узагальнення і закріплення навчального матеріалу.

1. Робота з підручником.

Опрацювання теоретичного матеріалу

с. 104-105 підр.

2. впр. 180 (1; 2 завдання)

VII. Підсумок уроку.

1. Епіграф.
2. Які орфограми ми вивчили ?
3. Оцінки за урок.

VIII. Домашнє завдання .

Вивчити § 17 підручника., впр. 179. повторити § 13-17. Підготуватись до контрольної роботи.